-
1 voluminous
adj2) плодовитий (про письменника)3) широкий (про листування); тривалий4) об'ємистий, неосяжний; масивний; розбухлий5) виткий, звивистий; витий* * *a1) багатотомний ( про видання); товстий, важкий ( про книгу); voluminous treatise об’ємний трактат; плідний ( про письменника); обширний ( про листування); довгий, великий ( про судження)2) об’ємний, широкий; voluminous drapery тканина, що падає пишними складками; voluminous skirt широка спідниця; voluminous hair розкішне /пишне/ волосся3) той, що в’ється; звивається -
2 voluminous
a1) багатотомний ( про видання); товстий, важкий ( про книгу); voluminous treatise об’ємний трактат; плідний ( про письменника); обширний ( про листування); довгий, великий ( про судження)2) об’ємний, широкий; voluminous drapery тканина, що падає пишними складками; voluminous skirt широка спідниця; voluminous hair розкішне /пишне/ волосся3) той, що в’ється; звивається -
3 eyes-only
a; амер.( який має гриф) "тільки особисто" ( про листування) -
4 eyes-only
a; амер.( який має гриф) "тільки особисто" ( про листування) -
5 Грушевський, Михайло Сергійович
Грушевський, Михайло Сергійович (1866, Холм, нині Польща-1934, м.Кисловодськ, похований на Байковому цвинтарі у Києві) - укр. історик, громадсько-політичний і державний діяч, організатор укр. науки. Закінчив історико-філософський ф-т Київського ун-ту (1890). Учень Антоновича. Від 1894 р. - магістр і проф. Львівського ун-ту. Голова НТШ (1897-1914). Співзасновник (із Франком) і редактор "Літературно-Наукового Вісника" (1898). Від 1897 р. пише й потомно видає монументальну "Історію України-Руси"(т. 1-Х, ч. 1, Львів, 1898; Київ, 1936) та більш популярні курси укр. історії: "Нариси історії українського народу" (1904), "Коротку історію України" (1910), "Ілюстровану історію України" (1911). Кабінетний вчений, але й політик: не тільки вивчав, а й творив історію. Співзасновник і заступник голови Укр. національно-демократичної партії (1899). З початком Першої світової війни переслідувався як "мазепинець" і "австрофіл": зазнав арешту (1914), у 1915 р. - заслання (Симбірськ, Казань, Москва). З падінням царизму - голова Укр. Центральної Ради, чільний ідеолог та архітектор її політики - курсу на автономічний федералізм, а зрештою (IV Універсал) - і на державну незалежність УНР та розбудову "народної республіки, яка б дбала про інтереси трудящих мас". Суспільно-політичні погляди цього періоду викладені у брошурах "Хто такі українці і чого вони хочуть", "На порозі нової України" та ін. Від березня 1919 р. перебував в еміграції. Заснував Укр. соціологічний ін-т (1919, Прага, пізніше Відень). Відхилив запрошення на роботу від ун-тів Європи і США і в 1924 р. повернувся в Україну. Активно займався розбудовою науково-дослідних установ ВУАН. З 1929 р. - акад. АН СРСР. Після арешту в 1931 р. був звільнений, але наприкінці 30-х рр. оголошений "заклятим ворогом народу". Г. - чільний представник новітньої укр. історіографії: автор першого цілісного історіографічного викладу минулого (до серед. XVII ст.) укр. народу - наукової бази його національної ідеології. Як історик народницької школи вважав, що народ - це "єдиний герой історії". Саме він (а не еліта, з її готовністю до асиміляції із завойовниками) пов'язує історичні періоди "в одну цілісність". Народницькі погляди Г. еволюціонували від романтичного народництва - через "позитивне" (живлене франко-англ. позитивізмом) - до народництва, опертого на соціологію Дюркгейма та його школи. Г. послідовно обґрунтовував ідею самостійності укр. народу, окремішності його історичних та мовних витоків. Його вплив на укр. історичну свідомість базується: 1) на чіткому розмежуванні "українсько-руської" та "великоруської" народностей, як двох коренів двох різних історій - від Київської держави, з одного боку, та Володимиро-Московської - з другого; 2) на доведенні тяглості укр. історичного поступу від великодержавного середньовічного Києва (через Галицько-Волинську, Литовсько-Руську та Козацьку держави) до сучасності; 3) на обґрунтуванні неперервності історії укр. народу, всупереч перервності його державності. У висвітленні історичного процесу вважав себе "істориком-соціологом". Зрештою дійшов висновку про визначальність в історії ''конкуренції індивідуалістичних і колективістичних тенденцій" та необхідності й бажаності повороту до суспільства соціалістичного гатунку. У питанні про автономізм/федералізм був переконаним федералістом: в 1909 р. писав про Чорноморсько-Балтійську федерацію українців, білорусів, литовців на чолі з Україною, в 1918 р. - про "федерацію світову", в 1920 р. - про Сполучені Штати України (про федерацію "фактичних республіканських громад"). Г. - фундатор львівської і київської школи істориків.[br]Осн. тв.: "Визволення Росії і українське питання / Статті і зауваження" (1907); "3 політичного життя Старої України / Розвідки, статті, промови" (1917); "Початки громадянства (генетична соціологія)" (1921); "Історія української літератури". В 6 т. (1923 - 1925); "З історії релігійної думки на Україні" (1925); "Історія України-Руси". В 11 т., 12 кн. (1991 - 1998); "Щоденник (1888 - 1894 рр.)" (1997); "Листування Михайла Грушевського" (1997).Філософський енциклопедичний словник > Грушевський, Михайло Сергійович
-
6 Мілль, Джон Стюарт
Мілль, Джон Стюарт (1806, Лондон - 1873) - англ. філософ, логік, економіст; один із фундаторів філософських засад лібералізму. Основи різнобічної освіти М. були закладені його батьком Міллем Джеймсом. У віці чотирнадцяти років він уже вільно читав та інтерпретував класичні твори давньогрецьк. та лат. мовами, був ґрунтовно обізнаний з тогочасними філософським та економічним вченнями. На освіту та розвиток творчого потенціалу М. значний вплив справили спілкування з Бентатом, Рикардо, Стерлінгом (послідовником Кольриджа), листування з Контом. У філософії М. є яскравим представником емпірицизму, який однозначно заперечував метафізику на тій підставі, що остання у своїх узагальненнях виходила за межі досвіду Ф. ундаментальна праця М. "Система логіки" базувалася на емпірицистській епістемології та послідовно захищала наукове знання, вільне від впливу авторитету і традицій. У ній ґрунтовно висвітлені переваги методу індукції та здійснена відповідна класифікація, зокрема, вирізнені методи відповідності, відмінності, залишковий та супровідних змін Н. адаючи пріоритетного значення індукції, М. не виключав також важливості дедуктивних узагальнень. Творчий доробок М. у галузі соціальної й політичної філософії, етики був позначений глибоким впливом ідей утилітаризму Бентама, хоча згодом він поставився до них досить критично і багато у чому модифікував у напрямі розширеного тлумачення принципу егоїзму та подолання домінанти інституцій щодо конкретної людської особистості. Він дошукувався аргументів на користь моральних цінностей самопожертви та постійного вдосконалення характеру індивіда, намагаючись узгодити їх із суто раціоналістичними розрахунками етики утилітаристів. У праці М. "Про свободу" наскрізною є ідея про свободу як найнеобхіднішу умову індивідуального самовдосконалення та розвитку суспільства в цілому. Навіть ексцентричність він уважав кориснішою для суспільства, аніж масове зодноманічення. Останнє створює передумови для придушення думки меншості шляхом тиску з боку більшості. Представницьке правління є найкращою формою демократичного урядування. Воно розвиває в індивідові громадянські інтереси, спонукає до морально орієнтованих мислення і дій. У справі розбудови представницької демократії необхідно покладатися на максимальне долучення до управління високоінтелектуальних та освічених людей.[br]Осн. тв.: "Система логіки". У 2 т. (1843); "Про свободу" (1859); "Роздуми про представницьке правління" (1861); "Поневолений стан жінки" (1869) та ін. -
7 letter
n1. лист; послання; депеша2. грамота, документ3. точність, буквальність- circular letter циркуляр- credential letters вірчі грамоти- diplomatic letters дипломатичне листування- interpretative letters пояснювальні листи- invitation letter запрошення, виклик- letter of advice повідомлення, авізо- letter of appointment лист/ наказ про призначення- letter of attorney письмове доручення- letter of convocation сповіщення про скликання (асамблеї тощо)- letters of credence вірчі грамоти- letter of indemnity гарантійний лист- letter of identification посвідчення особи- letter of inquiry письмовий запит- letter of introduction рекомендаційний лист- letter of guarantee гарантійний лист- letter of the law буква закону- letter for letter дослівно, точно- letters of recall відкличні грамоти- letter of transmittal супровідний лист- to acknowledge the receipt of a letterof invitation підтвердити отримання запрошення- to address letters of invitation розсилати запрошення- to approach smbd. with a letter звернутись до когось з листом- to deliver one's letters of recall вручити свої відзивні грамоти- to send (out) letters of invitation розсилати запрошення- in letter and in spirit по формі та по суті- to the letter буквально -
8 guarantee
1) гарантія, поручництво; застава; гарант, поручитель; особа, якій дається гарантія; особа, яка приймає поручництво2) давати гарантію, гарантувати, ручатися, поручатися, давати поручництво; забезпечувати•guarantee against double jeopardy — законоположення, що не дозволяє притягати до суду двічі за один і той же злочин
guarantee compliance with a court decision — = guarantee compliance with a court verdict гарантувати виконання судового рішення
- guarantee a fair trialguarantee compliance with a court verdict — = guarantee compliance with a court decision
- guarantee a jury trial
- guarantee a right
- guarantee against losses
- guarantee amount
- guarantee arrangement
- guarantee beneficiary
- guarantee bond
- guarantee by the Constitution
- guarantee certificate
- guarantee clause
- guarantee commitment
- guarantee compliance
- guarantee document
- guarantee fair trial
- guarantee fee
- guarantee independence
- guarantee insurance
- guarantee inviolability
- guarantee issued
- guarantee liability
- guarantee of bill of exchange
- guarantee of a public trial
- guarantee of counsel
- guarantee of a due process
- guarantee of impartiality
- guarantee of personal privacy
- guarantee of rights
- guarantee of safety
- guarantee only on paper
- guarantee period
- guarantee safety
- guarantee security
- guarantee voting right -
9 keep
володіти; зберігати; тримати; переховувати ( майно); не порушувати (спокій, порядок); дотримуватися (правила, угоди)keep a general supervision over the working of the courts — здійснювати загальний нагляд за діяльністю судів
keep service information secret — тримати в таємниці службову інформацію ( інформацію для службового користування)
keep up a secret correspondence — (with smb.) підтримувати таємне листування ( з кимсь)
- keep a close watchkeep wages abreast of the cost of living — підвищувати заробітну плату в залежності від зростання вартості життя
- keep a disorderly house
- keep a family
- keep a record
- keep a secret
- keep a state secret
- keep a term
- keep back a crowd
- keep bad company
- keep behind bars
- keep books
- keep close
- keep dark
- keep discipline
- keep domestic peace
- keep from aggressive action
- keep from aggressive actions
- keep from court
- keep guard
- keep in a detention center
- keep in close confinement
- keep in confinement
- keep in custody
- keep in detention
- keep in jail
- keep in solitary confinement
- keep in thralldom
- keep informed
- keep itself in office
- keep law current
- keep lost property
- keep mandate
- keep minutes
- keep order
- keep out
- keep out of
- keep out of danger
- keep out of debt
- keep out of mischief
- keep peace
- keep power
- keep private
- keep record
- keep records
- keep record clean
- keep secrecy
- keep secret
- keep securely
- keep the law
- keep the peace
- keep to the left
- keep to the protocol
- keep to the reference
- keep to the right
- keep to the right left
- keep to the terms of reference
- keep track
- keep under detention
- keep under guard
- keep under heavy guard
- keep under intense guard
- keep under observation
- keep under surveillance
- keep under surveille
- keep within the law
- keep within the bounds of law
- keep within the law
- keep within the reference
- keep within the speed limit
- keep within the time-limit -
10 query
-
11 unprivileged
adjнепривілейований; який не має привілеїв* * *a1) непривілейований, такий, що не має привілеїв; бідний, неімущий, незабезпечений2) cл.; юp. що не входить в категорію конфіденційних (про повідомлення, зроблене адвокатові, лікареві, священикові); що не входить в категорію прерогатив президента (відносно конфіденційності його листування, бесід) -
12 unprivileged
a1) непривілейований, такий, що не має привілеїв; бідний, неімущий, незабезпечений2) cл.; юp. що не входить в категорію конфіденційних (про повідомлення, зроблене адвокатові, лікареві, священикові); що не входить в категорію прерогатив президента (відносно конфіденційності його листування, бесід) -
13 Любомудри
ЛЮБОМУДРИ ("Товариство л ю бомудрія") - гурток московської високоінтелектуальної молоді, який діяв у 1823 - 1825 рр. у напрямі філософських, літературних та почасти політичних інтересів цієї молоді (голова - Одоєвський, секретар Веневітинов). Катастрофа декабризму призвела до самоліквідації гуртка. Проте його колишні учасники, обрядово зберігаючи пам'ять про нього, упродовж декількох десятиріч продовжували його певні загальносвітоглядні інтенції, передовсім у вигляді напруженої рецепції нім. філософії - від Канта до пізніх романтиків. Особливе значення для Л. мало шеллінгіанство з його універсалістським пафосом. Саме Л. належить інтелектуальна ініціатива прикладання шеллінгівської та іншої нім. філософії до національного матеріалу, що пізніше і стало основою як слов'янофільства (що його провідні постаті, від Киреєвського до Погодіна, починали як Л.), так і "західництва", котре дебютувало насамперед з "гегелівської" полеміки з культом Шеллінга, закладеним у "Товаристві любомудрія". Відповідно весь рос. інтелектуальний пейзаж від т. зв. "сорокових років" до "російського відродження" поч. XX ст. постає як своєрідне продовження і перетворення певних державних програм, закладених у тому "Товаристві", передовсім інтуїцій довкола світової, національної і персональної "цілісності". Унікальній тривкості тих програм Л. у подальшій рос. культурі сприяв їхній артистичний темперамент, намагання передати основоположні свої ідеї не абстрактно-філософським, а літературно-мистецьким шляхом Ч. и не цілком розчинившись у рос. літературному та, зрештою, і загальномистецькому процесі XIX ст., ці ідеї необхідно відрезонували у багатьох явищах того процесу, включаючи найбільш авторитетні. Свого роду літературним узагальненням тих ідей стали т. зв. "Російські ночі" Одоєвського (1844), ніби пізній белетризований заповіт Л., який унікальним чином містить чи не увесь репертуар їхніх філософських, літературних та мистецьких тем. У світоглядному становленні Л. особливе місце посідає вчений родом з України, лікар та природознавець Велланський (Кавунник), чи не перший ентузіаст і пропагатор шеллінгівської філософії в Росії. З його листування з молодим Одоєвським, власне, і розпочинається історія гуртка Л. А вже на організаційному схилку цього гуртка у спілкування з деякими його членами ввійшов молодий Максимович, який саме в атмосфері тогочасного московського шеллінгіанства поступово переходить від "систем рослинного царства" (назва його ранньої роботи) з їхнім необхідним суверенітетом ботанічного характеру до методологічно схожої проблеми тієї чи тієї суверенної "народності", переконливо закладаючи тим самим основи свого майбутнього українознавства і самої укр. ідеї.В. Скуратівський
См. также в других словарях:
інформація — ї, ж. 1) тільки одн. Те саме, що інформування. 2) Відомості про які небудь події, чиюсь діяльність і т. ін.; повідомлення про щось. 3) Коротка стаття, допис у газеті, що містить фактичні дані. 4) тільки одн. Відомості в будь якій формі та вигляді … Український тлумачний словник
Люце, Вера Владимировна — (сцен. псевд.; урожд. Вермель) [15(27).4.1880 (в нек рых источ. 1879), Варшава 4.10.1977, Москва] арт. оперы (лирико колор. сопрано), камерная певица и педагог. Окончила Варшав. муз. ин т (кл. ф п.). Пению обучалась под рук. своей матери арт.… … Большая биографическая энциклопедия
Люце, Вера Владимировна — Вера Люце Полное имя = Вера Владимировна Люце Основная информация … Википедия
Шевченко, Тарас Григорьевич — (Шевченко Грушевский) известный украинский поэт; родился 25 го февраля 1814 года, в селе Моринцах, Звенигородского уезда Киевской губернии, в крепостной крестьянской семье помещика Василия Энгельгардта. Семья Грушевских, которая стала именоваться … Большая биографическая энциклопедия
замовкати — а/ю, а/єш, недок., замо/вкнути, ну, неш; мин. ч. замо/вк, ла, ло і замо/вкнув, нула, нуло; док. 1) Переставати говорити, співати; припиняти розмову, спів і т. ін. || перен. Припиняти листування з ким небудь. •• Замо/вкнути наві/к умерти. 2)… … Український тлумачний словник
Гошовский В. Л. — Владимир Леонидович (р. 25 IX 1922, Ужгород) сов. музыковед и фольклорист. Кандидат искусствоведения (1972). В 1944 окончил историко филологич. ф т Пражского ун та, в 1953 Львовскую консерваторию. С 1961 ст. преподаватель Львовской… … Музыкальная энциклопедия
Кулаковский, Юлиан Андреевич — Юлиан Андреевич Кулаковский Дата рождения: 25 июля … Википедия
ГРУШЕВСКИЙ Михаил Сергеевич — Михаил Сергеевич (17.09.1866, г. Холм Люблинской губ. (ныне Хелм, Польша) 25.11.1934, г. Кисловодск), укр. историк, филолог, писатель, политический деятель. Происходил из правосл. священнического рода, отец был действительным статским советником … Православная энциклопедия